Лабораторна діагностика ІПСШ

Огляд сучасних методів лабораторної діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), з описом симптомів, ризиків та ключових тестів для раннього виявлення інфекцій.

Згідно даних МОЗ, в Україні щороку реєструють близько 400 000 нових випадків інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Проблему ІПСШ не можна відокремлювати від епідемії ВІЛ/СНІД в Україні, оскільки одним зі шляхів передавачі ВІЛ-інфекції є статевий.

ІПСШ, збудниками яких є більше 30 різних бактерій, вірусів, грибків та паразитів, поширюються внаслідок незахищених статевих контактів.

Шляхи передачі ІПСШ

Основним джерелом зараження ІПСШ та ВІЛ-інфекцією є хвора людина. Однак нерідко джерелом може бути зовні здорова людина-носій інфекції. Основним шляхом передачі є статевий. Однак слід пам’ятати, що ряд захворювань, наприклад, сифіліс, короста, контагіозний молюск, можуть передаватися в результаті тісного побутового контакту (знаходження в одному ліжку, використання одного рушника, мочалки, посуду). Для ВІЛ та вірусних гепатитів, окрім статевого шляху передачі інфекції, важливу роль відіграє ін’єкційний шлях, що характерно для наркозалежних людей.

Слід розуміти, що заразитися ІПСШ та ВІЛ-інфекцією не можна при рукостисканні, обіймах, дружньому поцілунку, через харчові продукти, поручні в громадському транспорті, воду в басейні або водоймі. Ці інфекції також не передаються через укуси комах.

Негативний вплив ІПСШ на організм людини не завжди обмежується тільки ураженням статевих органів та місцевим дискомфортом. При несвоєчасній діагностиці або неправильній терапії ІПСШ можуть набувати хронічний перебіг і стати причиною ураження інших органів і систем: суглобів при хламідіозі, серцево-судинної і нервової системи при сифілісі, провокувати онкологічні захворювання (рак шийки матки при зараженні вірусами папіломи), а при ВІЛ-інфекції – привести до летального результату.

Симптоми та прояви інфекції

У жінок репродуктивного віку захворювання, що передаються статевим шляхом, можуть стати причиною різних статевих розладів, безпліддя, позаматкової вагітності, викиднів, передчасних пологів, вроджених вад розвитку плода, мертвонародження, інфікування плода ІПСШ та ВІЛ. У чоловіків ІПСШ також сприяють розвитку безпліддя і статевих порушень аж до імпотенції.

У чоловіків найбільш частими проявами ІПСШ є виділення із сечовивідного каналу, свербіж, печіння і болючість при сечовипусканні, висипання (виразки, бульбашки) на статевих органах, збільшення пахових лімфатичних вузлів, болі в області яєчок.

У жінок багато ІПСШ часто проходять приховано. В окремих випадках можуть з’явитися незвичайні виділення з піхви (рясні, пінисті, сирнисті, з неприємним запахом), свербіж, печіння, подразнення в області статевих органів, болі під час сечовипускання і статевого акту, болі внизу живота, на статевих органах виникають виразки, бульбашки, збільшуються пахові лімфатичні вузли, порушується менструальний цикл.

Крім цього, як у чоловіків, так і у жінок може з’явитися висип на тілі, долонях, підошвах, випадання волосся, припухлість і болі в суглобах, запалення слизових оболонок очей, висипання в ротовій порожнині.

При зараженні ІПСШ не завжди і не відразу з’являється клінічна симптоматика. Кожна інфекція має свою тривалість інкубаційного періоду, протягом якого відсутні будь-які скарги, симптоми. Людина, що заразилась, веде звичний спосіб життя, продовжуючи бути сексуально активною і тим самим піддаючи зараженню свого статевого партнера. Для їх виявлення потрібен спеціальний професійний огляд, а також лабораторне підтвердження хвороби. Своєчасне звернення і діагностика ІПСШ дозволяють почати правильне лікування захворювань на ранніх етапах.

Важливі факти про ІПСШ

Людина може не знати, що заразилась ІПСШ протягом тижнів і навіть багатьох місяців.
Перерваний статевий акт не захищає від ІПСШ.
Застосування протизаплідних препаратів не захищає від зараження ІПСШ.
Неприємні відчуття і симптоми ІПСШ можуть зникнути без лікування, проте хвороба залишиться, як і можливість заражати інших людей.
При своєчасному зверненні більшість ІПСШ піддаються ефективному лікуванню.
Венеричні хвороби передаються плоду внутрішньоутробно, через материнське молоко, при переливанні крові. Мікроорганізми, потрапляючи в організм людини, здатні через кров, лімфу, на сперматозоїдах уражати найрізноманітніші органи і системи.